Авторские стихи

Ти кавою розбавила світанок...

Ти кавою розбавила світанок,
Ти вечір залила терпким вином.
Розпусна ніч і безневинний ранок
Сварились за прочиненим вікном.

Ти ще не визначилась, що тобі потрібно:
Чи тепле сонце, чи холодний лід.
Тобі завжди усе на щось подібно.
Як наслідок – напіврозмитий слід…

Коли ти плачеш – всі чомусь сміються,
Коли смієшся – всі чомусь мовчать.
Лише дощі все ллються, й ллються, й ллються…
Змивають затавровану печать.