"Ви будете мене чекати?"
Питав солдат і посміхався.
Отак: без підпису і дати.
Але тремтіли її пальці…

Але тремтіли її пальці,
Немолоді і часом скуті.
А він на фото посміхався,
І не зважав на зм*ятий кутик…

Він не зважав на зм*ятий кутик.
Він вже не бачив сліз озерця
В шаленстві свята і салютів…
А їй боліло юне серце!

Їй так боліло юне серце,
Якому вже не докохати!
Довіку пам*ять не зітреться:
"Ви будете мене чекати?"

Ось так. Без підпису і дати.