Мороз.., а пахне яблунею…
Тяжкою, старою, зігнутою.
Бабуня навіть для ярої,
що поле з дитинства сіяло.

Кришталь у повітрі світиться,
торкнешся: впаде розіб'ється,
вдихнеш: і на мить зігріється,
хоча у це мало віриться…

І дзвін — не церковний, чуєш це?
Дзвенить, перегуком бавиться,
лиш тільки послухай. Прислухаєшся
Він зникне і не згадається…

Мороз. А чом пахне осінню?,
Що на полі з гнилими гарбузами,
забута кимось удосвіта,
а світ тоді був за лозами…