Ти починаєш під когось косити,
А навіщо? Адже треба просто жити,
Бути самим собою,
Мати свої цілі,
Грати за своєю грою,
І ніколи не втрачати крила…

Ти сидиш у похмурій кімнаті,
У вирі своїх думок,
Намагаючись щось від життя взяти,
А у навушниках грає улюблений рок.
На стінах плакати,
На руках шипи,
Кому що доказати?
Ми ж лише починаємо жити.
Музику гучніше, одяг по зручніше,
Батьки за стіною, втомились воювати,
Вирішили що переростеш,
Адже вони були такі самі
І воювали зі своїми батьками…

06,07,08
mari