// Злякана миша //

Всі чорні круки в білих сорочках.
З їх уст тече мед, а з серця — нектар.
Філософи й далі сидять в своїх бочках.
Від тлі гинуть вуха, а очі — від фар.
Всі вільні в безкрайній спіралі свободи.
Вільні у стінах, щасливі в кайданах.
Чергова брехня в прогнозі погоди
лишає свідомості шрами і рани.
Світ йде по карті зазначеним шляхом.
Всі повороти наведено ще раз.
Вкутана в ковдру із клею і жаху,
людина міняє свій мозок на вереск.
Тебе за шию раз вхопить спокуса.
Що ти їй скажеш? Нічого: лиш тиша.
Покірна як пес, тонка і безвуса
свідомість шепоче, як злякана миша.
Мед наркотично зв'язує горло
у вузол, шукає чергову відмовку.
Тихо, покірно, вірно і кволо
злякана миша іде в мишоловку.
30.10.2008
-
Soncesvit,
- 06 августа 2010, 01:09
- рейтинг: +3

- NoMoreSorrow
- 17 августа 2010, 08:29
- #
- ↓
- 1
«Покірна як пес, тонка і безвуса
свідомість шепоче, як злякана миша» — не перестаю удивляться, как можно ТАК владеть словами, так умело складывать их, как будто бы они всегда там и были…
Очень глубоко. По-моему, гениально. Второе стихотворение после «Ярмарки», от которого я просто схожу с ума.
свідомість шепоче, як злякана миша» — не перестаю удивляться, как можно ТАК владеть словами, так умело складывать их, как будто бы они всегда там и были…
Очень глубоко. По-моему, гениально. Второе стихотворение после «Ярмарки», от которого я просто схожу с ума.


Комментарии (4) свернуть | развернуть