Философские стихи

Вдихаємо волю

Не муч себе, марні надії,
Іскриться час — і ти зотлієш.
Напийся кави, вмить засни,
Вклоняйся тьмі в душі своїй.

В думках бо — сумнів пустоти,
Із сумнівом у серці ми на «Ти».
Чекати довго всі чекали,
Настав лиш час – ми закричали.

Отак повік вдихаємо волю,
Немов астматики — поволі.
Нам рай не мариться в очах —
Прийшов нещастя час.