Навіяно фільмом «Міст в Терабітію» (хто не бачив — подивіться, повертає у дитинство на кілька годин)

Я досі пам'ятаю дні,
Де ми залишилися з тобою.
Там ми обоє ще малі,
Я дні ті згадую сльозою.
Лише «сьогодні» жили ми,
Що буде завтра нас не хвилювало,
Жили від літа до зими,
Що буде завтра ми не знали.

Я досі пам'ятаю світ,
Що був лише для нас з тобою.
І скільки б не пройшло ще літ,
Цей світ залишиться зі мною.
Все було неначе в раю,
Цілий світ був у наших ніг,
Та тепер на могилі стою
Я твоїй… Падає сніг…

Я тепер залишився сам,
Але досі в мені живе спогад,
Ти навіки залишишся там,
Твій навіки в мені буде погляд.

Мені ще досі сняться сни,
В яких ми знову малі діти,
І душу гріють лиш вони,
В цих снах — шматочки того світу…