Німію…
Вона знову поряд і…
Ну як їй сказати правду
Про те, що у серці коїться

Не вмію…
Лиш мовою поглядів…
Це розум дає пораду
А серце не заспокоїться

Читає…
Вона по моїм очам
Те, що сказати не в силах
А очі ж брехати не можуть

Чи так є?
Чи справді любов — печаль
Яка ж бо вона красива
І так на Джаконду схожа…

До бою…
До біса усі страхи
Підхожу і кАжу — «Привіт!
Я давно вже про тебе мрію»

З тобою…
Під силу усі шляхи
Ти сонце моє, ти мій світ
Любов моя, віра й надія

Тремтіння
Третя секунда тиші
Тону у очей безодні
Чекаю квиток свій до раю

Сплетіння
Руки сплелися лише
Очі сказали що згодні
Ти тАкож мене обираєш