Ти замерзла й холодні руки
Так просили щоб їх зігріти,
Вони мріяли так про літо
І тремтіли під серця стукіт
Ці холодні та ніжні руки.

Ти замерзла… та твої очі…
І твій погляд такий гарячий
Прочитали одразу наче
Про що мрію й чого я хочу
Ці гарячі та ніжні очі.

Ти замерзла і твоє тіло
Узяли у полон мурашки
І чомусь став твій подих важкий,
Пригорнутись ти захотіла
І душею до мене, й тілом.

Ти замерзла… та гріє подих…
Теплий подих тебе за вушком — Я вустами проводжу смужку
Де ніколи ще не проводив,
Так приємно… тобі на подив…

Ти замерзла… душа у кризі…
Легко тіло лише зігріти,
Ти ж душею зовеш горіти.
Де ж співавтор у твоїй книзі,
Де тепло, так потрібне відлизі?..

Ти замерзла… та тепла кава…
Заплела нам за слово слово
І тобі, й мені ця розмова
І приємна була й цікава,
А коли закінчилась кава…

Розтануло серце із льоду
І твої поцілунки ніжні
Написали сюжет дивовижний,
Він бестселером стане згодом — «Поцілунки вогню із льодом»

я в співаторах? добре… ЗГОДЕН!