Під акомпонемент падаючих краплинок
Чому ти ллєшся з неба так чуттєво,
Ласкаво-світла музико дощу.
Чи літо чи весна вже не суттєво…
Цю музику я в серденько пущу.

Нехай омиє почуття вона,
Хай подарує посмішку привітну.
Хоч музика ця трішечки сумна,
Я щастям щирим все одно розквітну.

Добром наповнить цей мотив весни,
Окрилять ніжністю листочки клену.
Цнотливо так і пристрасно вони
Кохають свою казку нездійсненну.

А я буденність в мрію замалюю
І радість теплу глибоко вдихну,
Грудьми своїми дотик твій відчую
Й тебе до себе ніжно пригорну.

Лиш дощ невпинно буде дарувати
Ці сльози щастя музики любові.
Слово «прости» не дасть весні вмирати-
Велика сила схована в цім слові.

Буду кохатись із тобою аж до ранку
Під лагідную музику дощу…
А як проблиснуть промені світанку,
Цю музику на волю відпущу.