Наш цветок распускается,
Как рассветом солнечные лучи,
Как при зевании рот бегемота открывается,
Как создаются молодые ручьи.

Не рви его, не нужно, еще рано,
Пусть созреет, и разкидает семена,
Пусть пчела его опылит сторанно,
Пусть он запомнит наши имена.

Пусть создаст он целое поле,
Из таких же как он кустов,
Пусть насытится землей и волей,
Хоть и из пластиковых он

Читать дальше →

Це-хлопець
З проломаним черепом
Освітлений
Весняним сонцем
Не запитуйте чому
Це-місяць квітень
Це-місяць сМерті

Мої ковзани
Поламалися зовсім
На темній
Стороні Марсу
Уже не кататись
По багряній кризі
По зустрічній смузі
Щоб до тебе близько

Це-фінал св*ята
Це-кінець хіті
Це-хлопець
З проламаним черепом
Швидка прибула невчасно
На кілька хвилин для дива
Не кажіть, що я щасливий
Не кажіть, що цей світ чудесний
Не кажіть це вголос

Мій мертвий хлопець
З проламаним черепом
Чомусь залишається тут
Залишається тут щодуху
Я не хочу більше дихати
Хочу полетіти до нього з даху
Крил не розкриваючи
Віддаючи себе, як жертву,
Щоб на паралелі мертвих
Нас розташували поруч
Хоча б на ніч