Порожньо й тихо, самотньо й спокій,
Так тепло і солодко, й так страшно і дико….
Товариш комп'ютер і подруга книга,
Мене розважити, й втішити вміють…

Я вдома один, сиджу на підвіконні,
Дивлюся за тим як сходить місяць і зорі,
В кімнаті темніє, світло не вмикаю,
Ввесь світ засинає, і я засинаю…

Я сплю – і світ завмирає,
Я сплю – а місяць все сяє,
Я сплю – і зорі все ближче,
Я сплю – та ранок все знищить…

Схоплюсь середночі весь мокрий від жару,
Навіщо це сниться – важко сказати,
Ліхтар за вікном світить спокійно,
А місяць пропав – на дворі сіріє…

Туман тихо сяде, все скропить росою,
Перші промені сонця, а сон не відходить,
Я вмовлю себе і знов ляжу спати,
Бо вже новий день – що від нього чекати?

Я сплю – і світ завмирає,
Я сплю – а місяць все сяє,
Я сплю – і зорі все ближче,
Я сплю – та ранок все знищить…