Сьогодні я бачу весь світ інакше,
Ця зміна значить що буде не легше,
Усі мої вчинки несуть розчарування,
Робити добро — єдине бажання.
Та сумніви в серці моїм заважають,
Усі мої друзі мене навіть не знають,
Чи може це я не дивлюся на себе?
Але знаю точно — робити щось треба.

Душа розколалася на дві частини,
Усі почуття розділилися з ними,
Все добре сховалося за пеленою,
Смерті і зла. Що стало зі мною?

Я знов прокидаюсь від страшного сну,
Хто я, вже не знаю і вже не засну,
Я щось відчуваю, я як одержимий,
Всередині демони, й ангели з ними,
Та образи їхні неначе в пітьмі,
І їх розрізнити не світить мені,
Де ангел, де демон я не розумію,
Але усліпу я жити не вмію.

Душа розколалася на дві частини,
Усі почуття розділилися з ними,
Все добре сховалося за пеленою,
Смерті і зла. Що стало зі мною?

Невже все настільки погано?
Чи я таким самим прокинусь рано?