↑ Наверх
PSNet, developing for LiveStreet CMS
english
russian

Цей сніг, оця зима...

Сніг іде і сніг спадає.
Та ніде уже мене немає.
Я залишилась одна,
Хоч без тебе вже мене нема…
Я не та, я вже не та.
Не шукай мене — усе дарма!
Я пішла з твого життя.
Свідок мій цей сніг, оця зима…

Я помилялась...

Проклятий той час,
коли тебе побачила.
Зв«язала доля міцно нас — її я досі не пробачила.
В вогні горить душа моя,
білью та розпачю залита.
Провина тут лише твоя!
невиністю наскрізь покрита…

Я розриваюсь
між світами.
І намагаюсь
прийти до тями…
Розчарувалась
в житті усьому.
Я помилялась
в тобі одному!..

Іду над прірвою щораз
в її безодню поринаю.
Та не існує більше нас,
бо вже тебе я не кохаю.
Проте в ілюзії моїй
все ще тебе я пам»ятаю.
Та у відбитках власних мрій
бачить тебе я не бажаю!

Я розриваюсь
між світами.
І намагаюсь
прийти до тями…
Розчарувалась
в житті усьому.
Я помилялась
в тобі одному!..

Його немає...

***
Коли його поруч немає — непотрібний стає цілий світ.
І порожнина моє серце крає,
уже сформувавшись за декілька літ.
Ревність душу мою розриває,
не залишаючи жодного шансу.
Коли з іншою, він не знаю,
що моє життя без нього гасне.
Наче зірка на небі вмирає — така душа від болю нещасна.
Хоча він на все це не зважає,
бо його доля й без мене прекрасна!
А існування тим часом триває — Земля обертається навколо осі.
Але серце не забуває,
ту любов, що живе у мені!

Плутанина

Плутанина в душі,
плутанина думках…
Я заплуталась в цім,
розбитім світі у крах.
Як жити далі мені,
я тепер взнати не в силах.
Плутанина в душі
мене в полон захопила…

В голові лиш одне запитання:
це насправді було чи ні?
І задала собі оце завдання-
взнати все, без єдиної брехні!
Почуття переповнюють серце,
так тяжко тепер на душі…
І запитую знову:
чи спраді все те, що було лиш приснилось мені?!

Плутанина в душі,
плутанина думках…
Я заплуталась в цім,
розбитім світі у крах.
Як жити далі мені,
я тепер взнати не в силах.
Плутанина в душі
мене в полон захопила…

Хоча тепер я розумію,
що була неправа.
Та я вже не зумію
все повернути назад.
Але назавжди я запам«ятаю
ті карі очі та його ім»я…
Хоча я досі не згадаю:
чи це реальність, чи моя фантазія?!

Плутанина в душі,
плутанина думках…
Я заплуталась в цім,
розбитім світі у крах.
Як жити далі мені,
я тепер взнати не в силах.
Плутанина в душі
мене в полон захопила…