Я не віддам тебе нікому,
Очей бездонних океан
І уст твоїх п'янкий дурман,
І посмішку таку знайому…
Я не віддам тебе. Нехай
Буває доля невблаганна,
Дарує прикрощі й обмани,
Я не віддам тебе — і край.
І час не замете сліди
Кохання нашого ніколи.
Я не віддам тебе нікому,
Якщо лиш сам не скажеш: «Йди».
Минуть роки. Нестримні, вперті…
Лиш небо вічно голубе.
Я й смерті не віддам тебе,
Коли прийде наш час померти.
Ти рідним став мені чомусь,
І цілий світ — тобі одному.
І що б не сталося — нікому
Я не віддам тебе. Клянусь.