Я пропахлась Тобою…
Кожна фібра і кожен нерв
Відчуває частотність Твого неземного запаху,
Імпульсує до болю.
І що вже мені тепер
Учинити..? Не треба нікуди квапитись…
Все так просто…
Без лишніх рухів. І до зап*ясть,
що шифруються пульсу морзянськими серцекодами,
Маєш доступ
Якого ніколи ніхто не дасть,
Його можна лиш звоювати спробами сотими.
Спекуляції
Сподіваюся не дійдуть
До насичених вражень з вивершеними піками.
Я в прострації…
Але не в цьому суть.
Запах чуючи твій, я тону…і стаю безликою…