Ти писала слово «СПОКУСА»
Каблуками по підвіконню
Затаїти я подих мусив
Бо розбурхались мрії сонні

Обіймали руки сідниці
Шепотіли тихенько «ХОЧУ»
І я думав що це все сниться
Хоч ще так далеко до ночі

Заховала твоє обличчя
Вічна подружка — вірна «ТІНЬ»
Я ж до тебе підходжу ближче
Я давно вже так не хотів

Прочитати тебе як книжку
Кожну літеру, кожне слово…
Під вікном, на підлозі, в ліжку
Й прочитавши почати знову