Раз, два, три кути у трикутника
Одна ти є і два супутника
Мабуть з світу початку відомо
Аксіома це! Аксіома
Не поділиш на двох почуття
То не гра, бо то є життя
И не буква щоб слово почати
Кожен знає та хоче грати
А тебе не навчає минуле
Мабуть правила всі забула
А й для чого правила ті?
Третій зайвий, як не крутіть
Еліксиру немає і ліків
Маєш вибрати ти чоловіка
Але грає в тобі романтика
Та байдужа тобі математика
И спочатку, і навпіл себе
Коли так то так тобі й треба
А життя доведе своє
Крапка і в математиці є