Ти заглянь в стакан.
Там чортик.
Він такий зелений і потворний.
Гній виходить з ран
червоних.
Це потворність неповторна.

Він чекає тебе вірно
і покірно
на дні кожної гіркої пляшки.
Ти ковтаєш енергійно
і постійно
його сивий гній, його какашки.

Тромбами судини синявіють.
Віють передсмертні вітри над чолом.
Тисячі таких як ти сьогодні мріють
завтра знов розжитися бухлом.

А маленький хлопчик… Він тебе злякався.
Гей, негіднику! Чи чуєш? — зупинись!
Хлопчика також вже чортик зачекався,
і діждеться все ж таки колись.

2:01 22.07.2009

ночь с 22ого на 23е
десятого месяца
около 3х ночи.
впрочем
в это время
не важно
число
и номер поколения
которое мы позорим.
скулы свело
видениями.
дрожит алкоголем
заря, закутавшись в одеяло.
кашель мостовых врезается
в голые окна квартала.

бутылка на пятерых.

мы уже давно про*бали
все деньги
и слоги.
взглядов людей ожоги.
Монополия На Рассвет
у кого то другого.
этот нервный слепой силуэт
закрывает твердое слово.

квартал безупречно тает
последний ветер поры
рассказал, как за нами скучают
проходные дворы.