Я берег, а ти — хвилі.
Нам потрібен вітер.
Твої бризки милі
на моїх щоках.

На моєму сипкому животі
інколи ти викладаєш подарунки.
В тужливий час, на самоті,
я їх роздивляюсь.

Синці на моїх боках,
та я про них мовчу,
бо тримаю тебе на руках,
схожу на привид.

Ти те, про що мріє берег.
Він має велике жовте серце,
яке мусить для когось битись.
Його мокре бажання мусить здійснитись.
Моє мокре бажання мусить здійснитись.

______________________
27.07.2008

Прокатилось волною по берегу
океана большого волнение,
так спокойно уснули в забвении
все следы мои прошловечерние.

Закатилась звезда и оделся я,
обвеваемый ветром загадочным,
ощущая себя домом карточным.
Всё же пламенный и устойчив я.

Откатилось волною от берега
океана спящего рвение,
погрузился он в сновидение.

Я дарю ему своё прощение.
Его рокот — со мною прощание.
На рассвете все чары растаяли.