Тільки втративши все до кінця ми отримуємо, досягаємо довгоочікувану свободу. Почувши колись цю фразочку, тільки зараз розумію її ідею. Скільки всього нас оточує: речі, як ми любим, люди, яких цінуєм, речі, які ненавидим і друзі, яких втрачаємо.А тільки втративши всіх повністю, ми розуміємо це відчуття свободи. Знаєте, мені інколи здається, що просто неможливо. Все частіше ми так себе зв’язуємо путами важливості зовсім до непотрібних речей. Ну це про речі звісно. Про людей так і не скажеш, хоча… Можливо так можна буде і сказати про людей, але вони подумають, що я їх просто ненавиджу… Але ж це ну зовсім не так. Далі, відчувши свободу, навіть якщо я це таки зробила, я розумію, що вона непотрібна. Хто її буде зі мною розділяти, якщо нікого поряд і близько не буде? Що тоді? Куди ту свободу*? І от парадокс: шукала і знайшла, а в залишку – лишилась самотня і без даху над головою. М-да..І де воно тепер це прагнення? Ще одне, виходить, що свобода – це самотність? Чи свобода включає в себе і відмову від відчуттів, хоча це в принципі неможливо. Тоді стаєш якоюсь рослиною, а не повноцінною особистістю з можливими так і ні. Отже, виходить моє бажання бути вільною – то ніщо? Самотність? Чи можливо свобода – це можливість робити те, що хочеш і не залежати ні від кого. А раніше для мене це було найсолодше слово… А зараз якесь гірке з присмаком незрозумілості. Але тоді знову виходить, що це самотність? І з якого це часу ці два слова стали синонімами? Ось такими речами і забита моя голова… А як ви думаєте, що ж насправді таке свобода?

Я вільна і я так люблю свободу
Коли не кажуть що мені робить,
Я вільна значить слово мовить можу,
Комусь допомогти, когось зловить.
Я вільна і я п ю свою свободу,
Втішаюсь нею без кордонів й меж,
Мене ніхто за руки не тримає,
Лиш краще за собою стеж.
Я безнадійно хвора цим багатством
І лікуватись не збираюсь я ніяк,
Комусь здається все це марнотратством,
А я кажу, що просто має бути так.
Я геть втомилась від свого бурчання,
Дурних всіх звичок і свого ниття,
Я ж не така, зі мною що зробило це кохання
Та повернулась знову(на кінець!) до свого я.
Я вільна і я так люблю свободу
Коли не кажуть що мені робить,
Та краще відчувать свободу доти,
Поки для чого є її любить!