Поиск по тегу
Важкі будні (29.11.2011)
І знову ручка і папір,
Переповнюють думки.
І так хочеться надвір,
Та на роботі досі ти.
В голові думки літають.
Їх намагаєшся зловити,
Але всі відволікають —
Треба те і се зробити.
Вентилятор не працює,
Монітор так ріже очі…
Мозок в черепі парує,
Ти нічого вже не хочеш.
У співробітників кидаєш
Погляди налиті злістю.
Ледь живий, кінця чекаєш,
Усі звуки тебе бісять.
Всі питання риторичні —
До фіналу дві години.
Але час застиг у вічність,
Днями тягнуться хвилини.
Затекли давно вже ноги,
Крісло наче кам'яне.
Без чужої допомоги
Не підняти вже себе.
А в цей час далеко в пабі
Пиво вже тебе чекає.
Ну а поки тільки в мріях
Його в себе заливаєш.
Нерви ледь в собі тримаєш.
Скільки вистачить ще сили?
Все! Як закінчити не знаю —
Вся фантазія скінчилась.
Переповнюють думки.
І так хочеться надвір,
Та на роботі досі ти.
В голові думки літають.
Їх намагаєшся зловити,
Але всі відволікають —
Треба те і се зробити.
Вентилятор не працює,
Монітор так ріже очі…
Мозок в черепі парує,
Ти нічого вже не хочеш.
У співробітників кидаєш
Погляди налиті злістю.
Ледь живий, кінця чекаєш,
Усі звуки тебе бісять.
Всі питання риторичні —
До фіналу дві години.
Але час застиг у вічність,
Днями тягнуться хвилини.
Затекли давно вже ноги,
Крісло наче кам'яне.
Без чужої допомоги
Не підняти вже себе.
А в цей час далеко в пабі
Пиво вже тебе чекає.
Ну а поки тільки в мріях
Його в себе заливаєш.
Нерви ледь в собі тримаєш.
Скільки вистачить ще сили?
Все! Як закінчити не знаю —
Вся фантазія скінчилась.

