Линули душі, розтинаючи вітер
Згас знесилений день, рознеслася скрізь темінь,
Густі сутінки в закутки порозбігались.
Знаю, близькості радість й в пітьму пронесем ми,
Лиш би докорів й нерозумінь не зосталось.

Теплий морок і з холоду витканий вітер,
Світлих зір усе більше помітно з-за хмари,
Місяць зважилась ніч нам поблідлий відкрити
І у повні ясній відчинилися чари…

Твоїх колір очей раптом сяйвом змінився
Й ікла витяглись, як в молодого собаки.
Й мій німий силует на шмаття розлетівся,
Залишилась лиш постать стійка вовкулаки.

Що настільки ми різні, ніхто і не думав.
Ззовні, наче розділені дві половинки.
Світів добуток наших всього лише сума
І у кожного вічності зрілі частинки.

Через шок і тривогу рвонули ми вгору,
Вверх по схилу, щоб небо відчути на дотик…
Та звалила обіймами в ніжність простору
Й в край тендітно горнулась до тіла мого ти.

Хоч холодна була ти і серце мовчало,
Та моє з тих пір досі за двох стукотить…
Ти вслухалась в биття це й незрушно лежала
Й ще на вік розтягнути хотіла цю мить.

Через — тут повз (прим.авт.)

У повню нарешті я народжусь.
Це графиня Ніч дарує мені ласку.
Лізтиму через кущі — вколюсь
й мерщій помчу у казку.

В ту ніч думка — пил,
а слова — то вітер, що його розносить.
Хоч нема у нього крил,
він летить — дерева зносить.

Я відчуваю кров, таку, як в мене,
десь поблизу, серед вітрів…
Я шукаю, а в мене стріляють.
Лиш би її той постріл не зустрів.

І я знайшов її серед каміння.
Я волохатий, зголоднілий геть вояка.
Я бачив її Господу моління.
Я закохався, вовкулака.

Хм! Яка ж вона смішна! —
модель серед каміння та гнилого листя.
З її очей сочилась кров, вона
тужила з зламаною кистю.

Ми сховались між дерев
од срібних куль мисливця.
І тепер ти маєш поруч
теплого щасливця.

Шквал ущух, лиш серед лісу ми.
Я бачу її босі ноги і шовковість її лона.
Вже не пазурями обнімаєш мене ти.
Разом з Сонцем в небі Місяць — як ікона.

В ту ніч думка — пил,
а слова — це вітер, що його розносить.
Волохатий, стомлений ущент вояка.
Я — лишень закоханий у тебе вовкулака.
Я закоханий лишень у тебе вовкулака.

_____________
24.03.2004