Серпень з присмаком осіннім,
з присмаком трутизни на губах
Заглядає в очі небом синім,
Гойдає тихо душу на руках!
Сміється в очі морем синім,
І не питає звідки і куди ідеш,
Він знає: ти воїн духом сильний,
Для тебе Тут не має меж!
Для тебе тут немає граней,
Крім тих, що ти ще не відкрив,
І не лякають жодні рани,
Адже, колись ти істинно любив!
9.08.2011

Закривавлені руки згорають у болю.
Знекровлені вени зникають поволі.
Засліплені очі гаснуть без долі.
Збитий воїн лежить серед поля.

Вітер збирає замріяні хмари.
Вівчар захища свої білі отари.
Над головою кружляють кари.
Смерть розсипає оманливі чари.

Спритно до рота цигарку простягнуто.
Худі-бліді пальці зірвано-зігнуто.
Крига крадеться до аорти мов пір«я.
Промінь тремтливий мережиться згубно.

Прикро і грізно гримає грім.
Гроза розкриває свої спраглі груди.
Розірваний обрій пристрибує гірко.
Спиняється світ, життя провалилось.

Тремтливі груди граната пробила.
Серце гирчить, гримає й гризе повітря.
Вриваються стрімко, здригаючи землю
під ногами, що лишились позаду,
вершники передсмертного танцю.

Загрозливий крик!..

______________
20.02.06