І солодко,і гірко… Як від кави…
За шию відстань голими руками
взялася і не хоче відпускати…
Переживаю щохвилинні страти
думок своїх..І все одно чекаю…

Чи змінить каву чашка (з цукром) чаю..?

Ти знаєш, в мене в серці — катастрофа…
Тебе немає… Ти так близько-близько…
І зараз впаду від думок я тиску,
А з-під пера летять до тебе строфи.

Ти знаєш, я так хочу бути поруч,
Твій чути подих і тримати руку…
І хто мене навчить такого трюку,
Щоб враз — до тебе… Хто прийде на поміч??

Побудь хоча б видінням… ну будь ласка,
Ти знаєш… Переслідуй, не кидай лиш!
Прошу тебе! Ти все прекрасно знаєш,
Моє видіння...І прокляття, й казка…