↑ Наверх
PSNet, developing for LiveStreet CMS
english
russian

Поиск по тегу

Авторские стихи

Здається, це доля

Вмираю від запахів,
Тих, що про Тебе нагадують,
Пускаю по небу, я
Зорями вишиті тріщини,
Здається з Тобою
Я швидкості всі перевищую…
У вухах гуде,
Ніби поле під вечір – цикадами.

Сліпе божевілля
Одним лиш Тобою спричинене
Тікаю від себе
Під зором конвоїв і вартами,
Не знаю чогО
Я без Тебе в житті цьому вартую,
Стаю мимоволі
В розмовах з Собою – причинною.

Колишеться світ,
Пливуть горизонти і обрії,
Загублено час,
І забуто можливі реальності,
Не чую нічого,
Ні радості, ані печальності,
Здається це доля,
І нею для щастя ми обрані!
Верлибр

// Давай зробимо це в такт музиці //


Давай зробимо це в такт музиці.
Ритмічно як маятник.
Зітхай між клацанням
секундної стрілки.

Давай зробимо це під метроном.
Щоб не збитись з ритму.
Сильна доля, слаба доля.
Туди-сюди. Розмір — дві чверті.

Давай зробимо це ще раз.

26.01.2009
Философские стихи

// Fata morgana //


Долю — за шию, — в кишеню, — вперед!
Маєш право бути не згодним.
Ситим, голодним, холодним, модним,
і мовчазним. Я знімаю кашкет
перед долею, кланяюсь, йду.
Більше вона мені не потрібна,
я знаю, що хочу, прощай, не сумуй,
ти не була мені вірна.
Дивись мені вслід, хоч і сліпа,
попереду вікна і двері,
їх безліч, живі і померлі.
А ти більш мене не чіпай!
Життя — не гра, а доля — не вирок.
Сценарії спалені, горять рукописи
і казяться всі мої компаси.
Долі треба змінити памперси.
Долі немає. Усі люблять міфи.
У кожного є заповітна мета.
Доля — тягар, доля — не дар.
На вінчанні з неї злетіла фата.

04.12.2008
Философские стихи

// Мінним полем //

Проведи мене своїм мінним полем,
по самих небезпечних місцях,
де мурахи заповзають під шкіру
і розносять по венам страх.

Розгнівай сивого глухого Бога.
Йому треба рухатись, інакше — кінець.
І доля, його кривонога небога,
втратить тоді свій терпець.

Хай посердяться хмари. Це тимчасово.
Вантаж упаде, той що в них на плечах.
Усі повтікають вони поступово
й розчиняться в різних речах.

— 12.12.2008
Философские стихи

// Доля //

Якщо в моїй крові тече невдача,
а в очах читається байдужість,
якщо в моїх руках не знайти світла,
а в серці лежить пісок…

Доля протягує дулю.
Доля показує дулю.
Дуля породжує волю,
і я вбиваю долю…
І по-новому живу!

Її волосся лиш затуляє мені очі.
Її слова заставляють мене кашляти.
Її рука вказує на прірву.
Її свідомість обплутує мою.

Я ніколи її не бачив,
але бачив немало самозванців,
і в більшості з них
я впізнав самогубців.

Доля протягує дулю.
Доля показує дулю.
Дуля породжує волю,
і я випускаю кулю
в долю!

_____________
19.04.2006
Авторские стихи

Почало говорити життя ..

Сірий день вже змінився світлим
Загорілась свічка життя,
І так заново, гарно й привітно
Почало говорити життя.
Воно радість несло й говорило
Несло правду в словах і ділах,
І мені очі на правду відкрило,
Бо раніше жила я у снах.
Все поєднано і не роздумуючи,
Я спитала його про весну,
А воно посміхнулась украдливо
І сказало: її поверну.
Будуть ще теплі сонячні ранки,
Будуть світлі й яскраві дні
І з захватом стрічатимеш світанки
Й поважатимеш ночі ясні.
Я його запитала просто:
Ну чому часто так бува,
Хтось голодний сидить на вулиці,
Й особливо коли зима.
Мерзнуть бідні і всі аж трусяться,
Ну а інші собі в теплі
із грошима своїми ховаються
й не питають чому сумні.
Ну чому вони не діляться
і не поможуть за просто так,
на машинах своїх носяться
а в душі в когось просто крах.
І послухало тихо життя
І сказало: таке вже я є,
Бо тому кому діла нема
До всіх інших, краще ж своє.
Філософія ця не складна:
якщо маєш своє – цінуй,
якщо маєш що дать – давай,
І ніколи про це не шкодуй.
Якщо можеш з кимсь поділись,
не чекай похвали, а вір
наймудріше що є в мені — просто час і навколишній мир.
Авторские стихи

Мічена долею

Загубилася в часі і просторі.
Відшукай мене…
І не так в житті просто все, як здається з неба.
Ти існуєш, бува, мов на острові.
Біль мине…
Знай одне лиш – нікому нічого не треба.

День вчорашній вже більше не сердиться.
Все пробачив…
Лиш сумління і спогади ще добу болітимуть.
Гордість з мрією уві сні примиряться.
Як інакше?..
Сон – життя? Чи життя – це сон? В чому суть?

Із вовками співала опівночі.
Дивувалися…
У стократ важче жити чужим життям позиченим.
Павутинням плітки позаочі.
Лиш сміялася…
Хто любив вже хоч раз – той долею був поміченим.

Fatal error: Uncaught exception 'SmartyException' with message 'Unable to load template file 'topic_music.tpl'' in /var/www/judge/data/www/write.in.ua/engine/lib/external/Smarty/libs/sysplugins/smarty_internal_template.php:168 Stack trace: #0 /var/www/judge/data/www/write.in.ua/engine/lib/external/Smarty/libs/sysplugins/smarty_internal_template.php(557): Smarty_Internal_Template->isExisting(true) #1 /var/www/judge/data/www/write.in.ua/templates/compiled/street-spirit/c776c922ffc407ac3105f19275bbc22b900e8df8.file.topic_list.tpl.php(28): Smarty_Internal_Template->getRenderedTemplate() #2 /var/www/judge/data/www/write.in.ua/engine/lib/external/Smarty/libs/sysplugins/smarty_internal_template.php(439): include('/var/www/judge/...') #3 /var/www/judge/data/www/write.in.ua/engine/lib/external/Smarty/libs/sysplugins/smarty_internal_template.php(574): Smarty_Internal_Template->renderTemplate() #4 /var/www/judge/data/www/write.in.ua/templates/compiled/street-spirit/2fecef510e13de6111c17a9a63e268a3d5a46d07.file.index.tpl.php(32): Sma in /var/www/judge/data/www/write.in.ua/engine/lib/external/Smarty/libs/sysplugins/smarty_internal_template.php on line 168