Ми живемо заради миттєвостей,
щоб бути щасливими.
Ми терпляче чекаємо,
долаючи несприятливі дні.

І навіть коли кажуть,
що ми живемо просто щоб жити,
я думаю, це не так вже й погано.

Боже, пошли мені ангела.
Я знаю — це щаслива мить.
Жити щоб жити:
це не так вже й погано.

Звісно, я хочу ангела,
який ніколи не втече від мене.
Але нема таких квітів,
які не в«януть.

Осінні дощі змивають все,
крім незабутнього аромату,
який лишається в серці назавжди.

Жити щоб жити:
це не так вже й погано.
Боже, пошли мені ангела!
А посагом хай буде просто любов.

16.03.2009

Травка зеленіє, Сонечко блищить.
Навіть ради цього вже вартує жить.
А, буває, зловиш насолоди мить…
Тоді розумієш — нікуди спішить.

Пташка нам співає і струмок дзюрчить.
Навіть ради цього вже вартує жить.
Інколи похмуро, цілий день дощить,
але й в цю хвилину щастя не спинить.

Вся земля двигкоче, ураган летить.
Навіть ради цього вже вартує жить.
Той щасливий буде, хто все не проспить.
Щастя бо гукає, голосно кричить.

Гей! Ловіть за руку і ходімо. Вмить
хтось пірне у річку, інший полетить.
Кожен своє щастя мусить заробить.
І заради цього — так, вартує жить!

23:16 12.12.2009

Чи варте мук народження людини?
Чи виправданий біль матері?
Хребет відпочатку гнеться в спині.
Істини гинуть у в«язкій слині.

Жити, сподіваючись на щось.
Спати, сподіваючись на ранок.
Вставати, сподіваючись на ніч.
Чи варто запалювать свічу?

А коли прийде час вмирати,
має бути, що згадати.
Окинувши оком, з собою забрати
те, що лишати не можна...

____________
08.12.2008