кохання вбиває життя міліонів!
ми всі віддаємось почуттям
Чекаєм чуда в магазинів павільйонах
і задля когось жертвуєм життям…

бажалось мати власну казку,
а знов отримуєм просту історію
і вкотре засинаємо без щастя
життя здається сірим і без кольору…

Проте в кінці-кінців зриваєм маску
і набридає прикидатись для людей
бо щастя нас знаходить не відразу…
бо ми тікаємо від нього день у день…

17.06.10.
MariNa

коряво, але вивільнення почуттів…

Звичка, замОк, страждання.
Тупе й сире бажання.
Очі стуляються зрання.
І так кожен день.

Вариться серце у ванні
з сльозами, думками, в каранні.
Але, чи то тільки здається,
чи серце все ж б"ється і б"ється?!

Звичка, замок, страждання.
Ключ! — Фініш каранням!
І ось вже п"єдистал в думках!..
...і знов!.. І так кожен день…

А замка немає!
Просто, двері не змастили.
Думка вже карає.
Дитя похрестили.

__________________
2004