Пелюстків
До руки
Дотики

Ця троянда пахне тобою

Без шипів
Лиш на пів
Подиху

Запах той взяв в полон без бою

А в руках
Ти така ж
Струнка

Як троянди тієї стеблина

Цілував
Не зірвав
А плекав

Чомусь серце до тебе лине

І весь світ
На твій цвіт
Погляд звів

Бо відвести очей несила

Тільки ти
Ще цвіти
Бо повір

Ти немов би троянда красива

В квітці весь світ. Квітка — це світло.
Пелюстки як промені зігрівають очі,
на ніч закривають Сонце небосхилом.
Наче пір'я линуть пелюстки пророчі.

У стеблині сила, висмоктана з ґрунту.
Все — мінливий образ, все — як плин води.
Лиш незмінно буде — це для нас з тобою —
Сонце пломеніти. Вернемось сюди.

05.05.2009

Я тобі подарую, квітку
Пелюстки найніжніші в бутоні
І весною, і взимку, і влітку
Ти в її ароматі потонеш
Ти її не поставиш у вазу
Бо та квітка в твоїй уяві
І вона не засохне одразу
Кольори залишить яскраві

ПРИСПІВ

Квітка ніжності, квітка кохання
Квітка пристрасті, жовта остання
Щастя будуть тобі дарувати
Тої квітки п'янкі аромати
Квітка ніжності, квітка кохання
Квітка пристрасті, жовта остання
Ти почуєш у кожному слові
Кольори моєї любові…

Якщо схочеш поринути в ніжність
Буде пестить, не ранить шипами
Буде квітка та білосніжна
Як стосунки ті, що між нами
Якщо схочеш відчути кохання
То та квітка рожевою буде
І як разом були до світання
Ми з тобою вона не забуде

ПРИСПІВ

А як пристрасть тебе опанує
Стане квітка яскраво червона
Я твоє бажання відчую
І ми в пристрасті разом потонем
Та існує іще один колір
Якщо ти мене з часом забудеш,
Ні, вона не зав'яне ніколи
Вона просто жовтою буде