Віддаляюсь від літа і лечу прямо в осінь
Ніжним світлом сповиту, жовтим листям заносить,
Омиває дощами, вітром сушить волосся,
Я не можу мовчати, бо надворі ж то Осінь.
Я співаю, літаю, п’ю я ноти осінні,
Я зливаюсь з вербою в мовчазнім голосінні,
На бордюрах танцюю у листочках-балетках,
Я дзвеню своїм сміхом, ніби срібна монетка,
Я зникаю, з’являюсь, я ховаюсь у хмарах,
Я горю ніби вогник…, ніби вогник Стожарів,
Я стрибаю, біжу в далечінь невідому,
Вітра руку тримаю, мов би давня знайома,
Цокочу каблучками по бруківці. Від Літа
Віддаляюсь у Осінь. Ніжним сяйвом сповита…