Художниця, її ім*я нікто не знає,
Малює світ ілюзій уві сні.
Вона із полотном немовби грає…
Легкі мазки, пастельні кольори,
Що іноді яскравими ставали
Тепло і сміх несучи до душі,
Картину темрява не зачіпала
І оминали всі сильні дощі.
Вона неначе інший світ створила
На наш не схожий — світ казкових мрій.
І не ховала — іншим дарувала,
Але він жив лише у ній.
Та хтось пройшов… залишив пляму…
Чорнильну пляму в полотні,
Перевернувши всю уяву…
Вже не казковий світ в душі…

Рожевий Рожеву мрію він здійснив її, Припливши на рожевім кораблі, Троянди їй рожеві дарував, Картини їй рожеві малював, Він по-рожевому її кохав, Її в рожеву щічку цілував, Купив він їй рожеве кошеня, Яке рожево гралося щодня. Зелений Я по траві зеленій в зеленім холодочку, Іду та поправляю зеленую сорочку, Зелені хвилі в нашому ставочку Опалі зелено колишуть нам листочки. Зелені коси розпустила Мавка, Знайшла вона зеленую забавку: Зеленії розбризкувала роси На свіжі зеленіючі покоси. Жовтий Жовте сонечко сяє над нами, І над жовтими зовсім лугами, Та над жовтим налитим колоссям, Над моїм, як колосся, волоссям. Над трояндами жовтими сяє, До лимонів-панів завітає, І до кумоньки диньки загляне, Жовтомодний журнал перегляне. Сходить в гості до жовтої грушки, До хорошої любки-подружки. Жовтий настрій у сонця від рання, Тож загляну і я на вітання. Червоний Червону сукню я вдягнула, І в сон червоний пірнула. У сні тім червоні троянди. Червоні чарівні гірлянди. Червоне там свято ввісні, Сподобалось дуже мені. Червоні у сні ліхтарі, Червоні летять комарі. Червоне вже місто усюди. Червоно одягнені люди. Червоні у всіх імена. Червоно тремтить таїна.

Читать дальше →