Підйом о сьомій… Восьма тридцять – зал:
Важкі гантелі, вправи та розтяжки.
Якби ти знав… Якби ти тільки знав,
Як прокидатись на одинці важко.

Десята тридцять – дистанційний біг.
Можливо так ти від думок тікаєш?
Хоч день без планів витримати б зміг?
Мовчиш… Не кажеш… Брешеш? Чи не знаєш?

Дванадцята година – денний сон.
Двадцять по другій – кава з бутербродом.
О третій поливаєш свій вазон,
Який на зло не видався до вроди.

Четверта – справи. Шоста – знову зал.
Качаєш м’язи аж до болю в грудях…

Якби ти знав… Якби ти тільки знав,
Як важко прикидатись не на людях.

О восьмій сауна. Фільтрація думок.
Масаж як завжди рівно о десятій.
Зроби на зустріч хоч маленький крок –
Я падаю… Зумій мене впіймати.

Об одинадцятій ти кажеш про любов,
А з півночі показуєш кохання
Так палко, що холоне тепла кров.
Цілуєш ніби вперше… чи востаннє?..

Підйом о сьомій…