…
Зіскоч із дощечки униз –
Навчися вітру довіряти.
Чи це тайфун, чи легкий бриз —
Йому судилось не зникати.

Стрибни, повір сліпому небу
Воно ще не лишало тебе.
Не уникало, не брехало,
Не вішало свої потреби.

Звільнись від пут пустих наклепів
Від зради наймиліших мрій
Серед тривоги темних склепів
Сховались крила твоїх вій.

Облиш всіх зрадників і сумнів,
Вдягни останню вишиванку,
Викинь годинники безшумні,
Віддайся волі та світанку.

Твій світ не зникне
Будь спокійна.
Стрибни униз… В мої обійми… Й усміхнись.