Вона вірила кожному відблиску мого погляду
Хіба можуть брехати в небо закохані очі
Вона знала межу, та у мріях я з нею поряд був
Як тоді, як тепер до нестями я бути хочу
Вона вірила в те, як тепло приливало у груди
І ковтала коктейль, дивну суміш із розуму й мрій
Одну мить вона думала «Хочу і будь що буде»
Іншу ж мить пам'ятала про правила що у цій грі

ПРИСПІВ:

Дивна гра
Де так хочеться йти проти правил
Хоч би раз
Ну той що, що не маємо права
Хоч би раз
До зірок доторкнутись руками
Дивна гра
На папері лягає рядками

Вона вірила в кожне тремтіння у мого голосу
Хіба голос сховає бажання яке через край
І у те, що життя лише чорні і білі полоси
І що тонка межа відокремлює пекло і рай
Вона вірила в те, що в небі зірками написано
Якби люди змінити могли свої гороскопи
І амури точніше цілили свОїми списами
Але ж все так як є, наша гра заборонена поки

Если лень читать Толстого,
отправляй нам смс.
В руках держим мы прогресс!
Правила блюдём мы строго.

И «Война и Мир» придёт
в десяти сообщениях.
Ради удовлетворения.
Радуйся, идиот!

А на сдачу мы пришём тебе
антидепрессанты.
Хавай, хавай, имбецил
упрощённые варианты.