"- Як знята з хреста…"
Це чогось так і смішно, і гірко…
Не вперше я чую,
Почувши, чогось, завмираю,
Спиняюсь, час гусне,
Стара і потерта платівка,
Якусь нечітку і тривожну
мелодію спрОквола грає.

Утома тече,
Якось липко і тошно по жилах,
І змучений погляд,
Направлений просто в Нікуди
Я мало жила,
Та немало чого пережила,
Багато було,
Та багато чого іще буде.

І сотні життів,
І хрести на життях, як знамення,
Нести їх нелегко…
Під ношею томляться плечі…
Все тануть думки,
Я шукаю для себе натхнення,
Шукаю зізнання,
Шукаю для себе предтечі…