Безупинні думок цитати,
що біжать в голові моїй кроси…
Я повік не навчусь мовчати
про усмішки, про Тебе, про осінь…

Нескінченні віршів ескадрилі,
Серед буднів затертої прози,
Скільки всяких дурниць начворила…
Й після цього я ще — серйозна?..

Скільки гамору, слів на вітер,
І безумства… проблем… загадок,
Звідки це у мені?.. Ну звідки?
Може хтось залишив у спадок?

Глузду висять нудні сталактити,,
Раз по раз виростають… не досить?
Несуттєво… Мені б говорити
про усмішки, про Тебе… про осінь…