Хочеться себе вбити, дзвінко і смачно
Довести до перевтоми й синців обличчя,
Щоб жоден дешевий і засолодкий мачо
На мене таку «доконану» не повівся.
Щоб серце не було геть на друзки розбите,
Щоб спала спокійно, дихала без зупинок,
Щоб бабця із казки з несклеюваним коритом
Не стала героєм мого життя сторінок.
Щоб кожна усмішка не поділялась навпіл –
«Тобі півусмішки, мені півусмішки… Добре?»
Щоб всі мої мапи. Чуєш? Всі мої мапи!
Не були наскрізь просякнуті алкоголем.
Щоб була закрита душа від усяких «лівих»
Щоб жити в собі, як тихий монах у скиті.
Щоби всередині ні атома не боліло.

Для цього достатньо просто себе убити.