↑ Наверх
PSNet, developing for LiveStreet CMS
english
russian

Поиск по тегу

Затишшя... (в надії, що не перед бурею) (10.11.2011)

Останні години до результату.
Сьогодні настане велика дата.
Минуле зникає разом із Сонцем
За горизонтом… за горизонтом…

Фальшиве затишшя передвіщує бурю,
Сьогодні вночі, мабуть, не засну я.
А поки що в крові адреналін не літає.
Чому не хвилююсь? — Навіть не знаю.

П'ять років чекання злились в один день.
То було все вчора, що ж буде тепер?
Хвилини збігають, фінал уже близько:
Чи вверх аж до зорей? Чи впаду я низько?

Ти, мабуть, спокійна і навіть не знаєш
Для мене цей день багато так значить.
Побажай мені, Боже, сьогодні удачі!
Я надіюсь сьогодні я не прогадаю…

Ти Просто Є

Не буду я балад складати осені,
вона цей рік чекань моїх не справдила.
Пройшла недбало скрізь ногами босими
Й на вірний стати шлях мені завадила.

Не малювала, як звичайно, золотом,
Або ж я просто розучилась бачити…
Лиш небо по-осінньому розколоте,
Та осені усе можна пробачити.

Затинхе вечір, холодом повіявши,
Махну рукою — й в дім зайду зігрітися.
Я марнувала час, в кохання віривши,
Чому ж бува так важко розлучитися?..

Я лиш тому на світі цім зосталася,
Де всі чужі для мене перехожі,
Бо в нім є ти. Ні, я не закохалася,
Ми просто із тобою чимось схожі…

Хай сном зима зачепить місто втомлене,
і білим снігом новий шлях простелиться.
Ти просто є. А інше все — умовності.
Вони із часом згинуть, перемелються.

Ти просто є. І краще засинається,
Коли крізь дощ ім'я твоє почується.
А може, просто осінь з нами грається,
ховаючись у сірих барвах вулиці…

Спокій

Іду по теплому асфальту я босоніж,
І світить сонце, і шумить трава
З-за тину вигляда жовтавий сонях
І головою він мені кива,
Біжать по небу легкі, ніжні хмари,
Моє обличчя пестить вітерець.
Літають у повітрі літа чари,
І пахне ніжно-солодко чебрець.

Під простором пописаного неба

Зберу букетик запашнючих ком,
У джунглях книг я поблукаю трохи,
Й мене покинуть тисячі утом,
І запанує надзвичайний спокій…

Зберу букетик із кульбабочок-крапок
У вирізках, журналах і газетах,
І щастя застрибає цвіркуном,
Покинути чудовий світ цей? Де там!

Я зроблю ікебану із квіток,
І посміхнуся просто так, до себе,
Хай світить цей букетик ком, крапок
Під простором пописаного неба!