пробачення
Тихий крок, кохані звуки,
Ніжна течія мовчання,
Лагідно впікають руки
І чекання.

Будуть гріти, сном палати
Сходинки у світ любові,
Сподіванням проростати
В щирім слові.

У світанках, забаганках
Вимию твою прекрасність
В поцілунках та мовчанках
Втрачу ясність.

Пробачаючи, красиво
Східцями ступаєш тихо.
Ти моє чарівне диво
Й моє лихо.

Недобачили, буває…
Ось ще сходинка і легше,
Радість в серці розквітає,
Наче вперше.

Лиш спуститись, закохатись
Вкотре в вічність і кохання.
Із обіймами зостатись
Та мовчанням…