Тримай цей Світ,
Тримай у долонях,
Я знаю, ти можеш,
ти зробиш це знову.
Не відступайся,
увагу не звертай,
Вже так повелося:
Чи пан, чи пропав…

Тримай, тримай, тримай, тримай…

Забудь свою совість,
Забудь про свій страх,
Усім ти потрібен,
Коли Світ у руках…
Відпустиш — загинеш,
Втратиш, що мав,
На шматки розіб'ється
Все, що будував.

Тримай, тримай, тримай, тримай…

Загубишся в часі,
Сліди всі затруть,
Ті люди, що далі
Цим Шляхом пройдуть.
Бо так

Читать дальше →

Зривай з мене одяг,
Кусай моє тіло,
Ніщо не заважить,
Ніхто не зупинить!

Подих у подих,
Шматок за шматочком,
Втопився в бажанні,
Роби все що схочеш!

Я твоя їжа…
Як хочеш — відріж ще!
Приправ все стражданням,
Нестримним бажанням…

Дрібку кохання,
Удвох до світання,
Мене так багато,
Давай починати!

Моє вірне серце,
У твоїх долонях,
І досі ще б'ється
Від тої любові.

Кров у бокалі,
Плоть у салатах,
Ось так небезпечно
Тебе покохати!..

Мої думки — складаються в рядки,
Настрій — виливається у ноти.
Все, що сказать не міг, не вмів, хотів…
Піснями виривається назовні.

Музика душі, музика серця —
У кожному з нас для неї місце знайдеться.
Музика душі, музика серця —
Моїми піснями на волю проб'ється.

І вже багато списано листків,
Й багато прозвучало вже акордів,
Та те, що величаю я «Пісні»
Вміщається в маленькому блокноті.

Народжена в цілунках
з любові і добра,
у дорогих дарунках
з'являється зоря.

Вона над світом стане
і прийде чоловік,
із серця він дістане
життя нового сік.

Зоря відкриє очі,
покаже Сонцю путь
із лона тої ночі,
яку пора забуть.

І розійдеться море,
і звільнить Сонцю шлях,
щоб відступило горе,
неначе в вітрі прах.

Усі, хто мерз до того,
зігріються умить.
Не буде більш нічого,
що б їх могло сліпить.

Птахи покинуть клітку,
й летівши довгу путь
благу щасливу звістку
всім світом рознесуть.

І Сонцечоловік той
навчить любити світ.
І буде тих багато,
хто сяде в його пліт.

Усі річки — до моря,
а з ними і думки.
Усі коханням хворі
знайдуть свої вінки.

Із моря всім можливо
черпати мудрість літ.
І буде неможливо
спинити ваш політ.

Зоря запалить небо
й піде нового ждать.
А вам любити треба,
творити і не спать.

Ви мусите знать правду
про свій чудовий світ.
Знать кожну його рану
і кожну з його бід.

Добро робити треба,
не дивлячись убік.
Тоді засяє небо,
як Сонцечоловік.

15.01.2009

Ні, я не можу пробачати
Щоразу, як ти йдеш.
Твої вибачення вилились із меж.
Ти знаєш все, що маєш знати:
«Нас» нема у множині.
Риторика лиш біль несе мені.

«Не повертайся!» — шепочуть вуста.-
"Знаєш, що ти ще болиш мені ось тут,
У серці?
Ти вже дорослий, щоб знати той факт:
Болем коли кличеш — біль озветься".

Скільки отрути в словах, що вбивають без жалю!
Пусті надії! «Я тебе кохаю!»
Не бажаю чути! Тебе відпускаю.
Скільки отрути в словах, що вбивають без жалю!
Неможливо присвятити душу
Вічним покаянням.
Гнів мій важить більше, аніж камінь.

Ні, не плекай надії марно:
Я вже вільна від тенет.
Мій спокій нині зраджує мене.
Ти — на душі відкрита рана,
Не кохання — тільки біль.
Ти вільний йти. Не витрачай зусиль.

«Не повертайся!» — шепочуть вуста.-
"Знаєш, що ти ще болиш мені ось тут,
У серці?
Ти вже дорослий, щоб знати той факт:
Болем коли кличеш — біль озветься".

Скільки отрути в словах, що вбивають без жалю!
Пусті надії! «Я тебе кохаю!»
Не бажаю чути! Тебе відпускаю.
Скільки отрути в словах, що вбивають без жалю!
Неможливо присвятити душу
Вічним покаянням.
Гнів мій важить більше, аніж камінь.

Скільки отрути в словах, що вбивають без жалю!
Скільки отрути в словах, що вбивають без жалю!
Ні, ні…

Ні!


Читать дальше →

О, тіла! Які тіла!
В кожній плоті живе гріх,
запускає метастази
і щодня годує їх.

О, діла! Які діла!
Вам відпущено ваш гріх.
Та я бачу — гріх не сам,
він вилазить з-під сутан.

Путани в сутанах.

О, слова! Які слова!
Так красиво дзвін звучить!
Але їхня голова
прогинається під мить.

О, жнива! Які жнива!
Смерть з хрестом на шиї йде.
І якщо душа жива,
то вона її знайде…

Путани в сутанах.

Кожен гріх за свою ціну —
на коліна, на коліна!
Відвертаються ікони
від закону. Заболіло.

Він благословляє вас.
Благодать вам — офіційно!
Кожен гріх за свою ціну —
на коліна, на коліна!

Путани в сутанах.
Мироточать рани.