​мене не існує, мене не було і не буде
я не народжувалась й певне таки не умру
я дихала Вами, а Ви не звернули уваги
що я ще десь поряд сторожу колишню весну
і Вас не існує, Ви вигадка злої уяви
Ви та кому вірна лишаюся до забуття
я дихала Вами, допоки Ви дозволяли,
а заборона забрала частину не мого життя

і Нас не було, і, правда, не може і бути
бо Ви не повірили, те що я тут — не фантом
я дихала Вами, одними німими словами
чи відчуттями, що продані за галеон

я… я хочу, проникнути й зникнути, стати на хвильку тобою.
ні! щоб я, поглинута серцем, проникла і зникла в тобі.
я дихала Вами,… принесло ж старими вітрами,
що Ви не повірите. віри немає мені…

Дай мені свою руку.
Скоро вона перестане тремтіти.
Не дивись, що ступаєш на лід.
Відчуй нашу злуку.
Повір, що можна летіти,
зміни свої сльози на піт.

Зосередься на справі.
Став свою ногу в мій слід.
Там провалитись не вийде.
Ніякі вироки неправі
не зіпсують тобі обід.
Світило скоро зійде.

Схоже, ти віриш.
Що ж, це прекрасно!
Можеш заплющити очі.
Тебе вже не спиниш.
Ти рушила вчасно.
Ще є трохи часу до ночі.

Моя рука вже не потрібна.
Пора тобі ставить власні сліди.
Ти можеш іти цілком самостійно,
гасити припливи біди.
Я запалюю Сонце в важкій боротьбі
і дарую це небо тобі.

15.09.2008

У монотоннім плескоті дощу
Ловлю краплин розвеселілий гамір,
Ловлю краплини спраглими губами,
Тебе нікуди я не відпущу!

Дай мені відповідь,
чому мої холодні очі палають?
Чому в мене швидше б"ється серце?
Чому я хочу вистрибнути з тіла?

Скажи, чому я зараз хочу кави?
Чому я зараз більш нікого не хочу бачити?
Чому я зараз не вважаю життя великою грою?
Чому я зараз просто хочу піти в бій?

Відповідай нарешті мені,
чому я зараз хочу програти цю битву?
Скажи, чому в мені зараз кипить кров?
Скажи, чому я зараз хочу темряви?

Скажи, чому я зараз ловлю мить?
Чому я зараз хочу стать удавом?
Скажи, чому Сонце зараз мені видається примарою?
Якщо не хочеш, спи, — я завтра сам тобі відповім…

_____________________
08.02.2004