Казкова феєрія, шоу сердець,
що не знайшли відповідних костюмів.
І хай йому, хай йому, хай йому грець!
Розбитий флакончик парфюмів.

А Сонце, допоки вгасали душі,
збирало ангелів — донести їх в Рай.
Але жоден ангел не спуститься вниз.
Живи — не живи, вмирай — не вмирай…

Сталева птаха в полум"ї бризнула кров«ю,
здалося, зломила своє зле крило.
Засліплені очі коричневим сонцем.
У цій диво-казці, мабуть, все було…

Хоч є в кожній байці крапелька правди,
та в цій тої краплі навряд чи знайти…
Жінка загинула, весь рід зазнав втрати.
Не ангели співали — кати.

І птасі очі сліпить.
За сталь сильніший материнський крик.
Зойк, що й Сонце здатен з неба збити.
І на іконі лик, і душ левиний рик.
І ангели вже ситі.

***

Десь там, за хмарами, де заховався Бог.
Десь там, за хмарами, показують страшне кіно.
Десь там, за хмарами й сузір'ями тривог.
Десь там, за хмарами, Господь із душ складає доміно.

___________________
28.03.2004