«У супегечці істину шукати!
З стіною говогити сміло!
Не малювати, не бгехати!
Викгучувати факти вміло!

Так може кожен, це не важко.
А Істина вже позіхає.
Чекати довго дуже тяжко,
тому вона лише зітхає.

Я остогонь стою і чую це.
Усмішка — на моє лице
застгибнула. Й на звук оцей
піду я. Ось і все.

Поки дугні скубуться,
гозумні гоблять ггоші.
Nocheinmal, мої хогоші!»

27.04.2009

А знаєш, шукати марно
любов у вчорашних мріях.
Ти був до нудоти гарним,
а я — мов стара повія.
Ти знав як потрібно жити,
я ж вічно боялась смерті.
Ти дам підкоряв на Криті,
я сльози ковтала в Перті.
Тобі всього світу мало,
мені ж забагато волі…
А знаєш, я завжди знала:
ти — вибрик моєї долі…