Поиск по тегу

Мить кохання...

У ніжних поцілунках миті
Спалахують зірки, без болі та жалю.
Стоять дерева осінню роздіті,
І засоромлені шепочуть їй люблю.

Деревам холодно і гірко до безтями.
Поезія і прозі верховіть.
Шукають сни, безсонними ночами.
У поцілунках вітру, будять мить.