Яблука з медом і Осінь, і трішки Тебе
Сонце гаряче, яке ми тримаєм в долонях
Листя кленове, яке вже в осіннім полоні
І у вухах – відголоски блакитних небес.
Подихом схоплюю тисячі сонячних стріл —
Променів, що потрапляють до мене в легені
Ними протнута… Себе відчуваю на сцені
І у обійми Твої я стікаю без сил.
Яблука з медом… Солодко-солодко вмить…
Терпкість шалена ураз розлилася по тілу,
Знаєш, це щастя, що я тебе в світі зустріла –

Серце так зболено-радісно в грудях щемить.