Пекуче горить свідомість
І серце у грудях терпне,
Мій друже, зрадливий серпне,
Що дав ти мені натомість?
Для тебе емоцій сотні,
Для тебе – осколки неба,
Для тебе – уламки сонця,
І мрій уламки – для тебе…
Для мене?.. Пісок ілюзій,
Що ти розсипав по вітру,
Й думки в стовольтній напрузі…
Й нема про що говорити…
Нема про що запитати,
Та й нащо питати…В кого …?
Для тебе – персона нон грата,
Ти ж став у повітрі смогом…
Що тихо штурмує легені
І дихати важко…Серпне…
Покинь порорічні сцени…
Або забери мене в жертву…