Йому
Barabashka

Вогні. Арсенальна. Шосе стоголосі.
Мовчання і дотик у сто тисяч вольт…
Твій подих, твій запах в моєму волоссі…
Якісь дві години – і осінь.

І щось неосяжне в повітрі сплелося…
і все, як востаннє. А щастя – лиш мить…
Хвилина у відчаї вічності просить,
за руку тримаючи осінь

чи, може, тебе… Не збагнути і досі.
Я намертво нищу усе, що було
До тебе… без тебе… невже це збулося??..
Ти поруч. І хай буде осінь…

Твій дотик. Метро… І свідомість виносить…
Самотня кімната…І холод в вікно….
Твій запах і досі в моєму волоссі…
Хвилина… Секунда… — і осінь…

01.09.2011
00.01

Barabashka
Обличчям НА ЗАХІД, навколішки завмерши,
Безсилі руки, наче і не живі…
Сьогодні вперше, я клянуся, вперше!
Так плуталась
Молитва
В голові…

Трикляті сни забули дорогу додому,
Згубились в світлі безжалісних жовтих фар
Сліпих машин. А місяцеві блідому
В цю ніч самотньо
Й холодно так
Без хмар…

Знайомий голос в трубці мого телефону…
Якась година – й знов повернусь до життя…
Твоє «бережи…» — і я берегтиму до скону,
Бо тут і справді
Немає назад вороття…

Твій шепіт… Подих… Боже, щораз, як востаннє…
І все на світі втрачає нікчемну суть…
Мільйони хвилин минуть у сліпому чеканні,
Мільйони доріг
до тебе
не приведуть…

Банальні речі – відчай, безсоння і кава…
Не знати Раю? Що там, велика честь!..
У мене свій. А інше все – не цікаво.
Кладу власнОруч
На себе
Останній
Хрест.

Молюсь НА ЗАХІД. Ти просто мене завершив.
Поклав фундамент храму мого на крові.
Сьогодні вперше, я присягаюся, вперше!
Так cплуталась
Молитва
В голові…

Barabashka
Я знов оберігатиму твій сон
крильми накрию ніжно і нечутно,
до чорних вій торкнуся ледь відчутно
І припаду до рук, як до ікон.

Я знов оберігатиму твій сон
І жодна темна сила не зашкодить
Я стану всім смертям на перешкоді,
Щоб світлі сни не знали перепон…

Я в узголів’я покладу рушник
Розшитий диво-мріями, казками…
І від незгод всіх затулю руками,
Їх відверну, мов добрий чарівник…

У подих твій вслуховуюся пильно…
Тихенько, ноче!.. Чуєш? Не збуди…
А ліпше втоми забери сліди
І йди. Згасай. Розсіюйся повільно…

Одвічний мій неписаний закон
І нині, й прісно і навіки-вічні,
поки є день, і ніч, і пил космічний
щоночі твій оберігати сон…)